voloschuksi

 

Відділ біотехнології селекційного процесу

Завідувач – кандидат сільськогосподарських наук

Волощук Сергій Іванович

моб.тел. (096) 281 60 44

Відділ біотехнології селекційного процесу створений у 1986 р. Ініціатором, організатором і першим керівником відділу та лабораторії клітинної селекції у його складі був заступник директора з наукової роботи кандидат (з 1999 р. – доктор) сільськогосподарських наук Володимир Сергійович Гірко. З вересня 2007 р. підрозділ очолює кандидат сільськогосподарських наук С.І. Волощук. Новостворений відділ складався з двох лабораторій – клітинної селекції та генетики. У 2001 р. лабораторію генетики було відокремлено у самостійний підрозділ.

Дослідження проводились за такими напрямами: селекція озимого тритикале та озимої пшениці, морфогенез озимої пшениці та тритикале нетрадиційні методи клітинної селекції та біотехнології, вивчення патогенних та мутагенних властивостей вірусів.

Вагомий внесок у становлення та розвиток відділу біотехнології зробили доктор сільськогосподарських наук В.С. Гірко, кандидати сільськогосподарських наук Д.І. Пацека, С.І. Волощук, А.І. Юхименко, кандидати біологічних наук П.О. Філонченко, Г.Д.Волощук, наукові співробітники harchenko pikaloО.Г. Дубина, М.І. Покотило, С.М. Жудра, Н.А. Сабадин, П.В. Хамула, В.Д. Солодовніченко, Л.В. Коломієць, С.І. Василенко, В.О. Заболотня, О.О. Заліський та інші.

        Здобутками відділу є розробки ряду біотехнологій: технології отримання гібридів пшениці з дикими та ендемічними видами злаків, ембріокультури, культури молодих суцвіть та мікроклонального розмноження; технологія скринінгу генотипів пшениці в культурі in vitro на стійкість до несприятливих умов перезимівлі; технологія індукції, культивування та скринінгу суспензійної культури пшениці; технологія хімічного та фізичного мутагенезу в культурі in vitro.P1010076 З допомогою традиційних та нетрадиційних методів біотехнології отримано новий вихідний матеріал тритикале та пшениці, вдалося вирішити ряд важливих наукових та практичних питань: майже вдвічі зменшити висоту рослин тритикале, ввівши у тритикальний геном домінантний ген низькорослості жита, що дало змогу розв’язати проблему стійкості до вилягання; докорінно змінити морфотип куща та рослини, синхронізувати бокові пагони кущіння, підвищити густоту продуктивного стеблостою, завдяки чому пригнічується розвиток бур’янів і немає потреби у внесенні гербіцидів; покращити архітектоніку колоса, створити багатоколосковий, багатозерний колос; забезпечити цитокаріотипну стабілізацію генотипу та крупне, виповнене зерно, ліквідувати череззерницю тощо. За весь період роботи з культурою було створено 17 сортів озимого тритикале, з яких 9 районовано. У Державний реєстр України було внесено сорти МАД 1, АДМ 4, АДМ 5, АДМ 8, АДМ 11, Амур, Обрій Миронівський, Росії – сорти АДМ 3 кормовий і АДМ 6.

        IMG 0110 Сьогодні колектив працює за такими напрямами:

– створення нових інтрогресивних форм та удосконалення способів їх отримання і стабілізації;

– клітинна селекція на стійкість до несприятливих факторів середовища;

– удосконалення методів отримання дигаплоїдних ліній;

– використання молекулярних маркерів для характеристики вихідного і селекційного матеріалу;

– розробка елементів біотехнології селекційного процесу зернових культур (пшениці, pikaloячменю, тритикале), зокрема:

– використання андрогенних культур для прискореного отримання стабільного селекційного матеріалу, оцінки стійкості і добору стійких до абіотичних стресорів та біотичних факторів середовища генотипів;

         – використання та удосконалення методів оцінки на наявність цінних господарських ознак у селекційному матеріалі за допомогою ДНК-технологій для створення перспективних форм, які б поєднували декілька генів стійкості до хвороб, шкідників та абіотичних факторів в одному генотипі шляхом їх пірамідування;

– селекція вихідного матеріалу за допомогою ДНК-технологій, ідентифікація генів

       селекція тритикале озимого та ярого.

Над освоєнням, удосконаленням та розробкою нетрадиційних методів клітинної селекції та біотехнології, методів ДНК-технологій та молекулярно-генетичних маркерів під керівництвом завідувача відділу кандидата сільськогоспо­дарських наук С.І. Волощука працюють кандидат сільськогосподарських наук М.В. Харченко, молодший науковий співробітник аспірант С.В. Пикало.IMG 0222-