DSC 4464

3 жовтня в Маслівському аграрному технікумі імені П.Х. Гаркавого Білоцерківського НАУ відбулося урочисте зібрання з нагоди 95-річчя від заснування. На святі були присутні викладачі та ветерани технікуму, проректори і декани різних факультетів Білоцерківсього НАУ, випускники технікуму різних років. Серед почесних гостей – В.М. Шандра, голова Київської ОДА, А.С. Даниленко, депутат Київської обласної ради, ректор Білоцерківського НАУ, доктор економічних наук, професор, академік НААН, Черногод І.І., голова Миронівської РДА, О.Ю. Даниленко, голова Миронівської районної ради. Вони привітали присутніх і відзначили кращих працівників технікуму Почесними грамотами та відзнаками обласної і районної адміністрацій та Білоцерківського НАУ. Захід продовжився документальним фільмом-спогадом про історію технікуму та святковим концертом студентів Білоцерківського НАУ і Маслівського технікуму. На завершення свята виступили з привітаннями та вручили подарунки випускники різних поколінь, працівники та пенсіонери технікуму. Вони поділились своїми враженнями про навчання в технікумі та відзначили значні досягнення навчального закладу в підготовці спеціалістів аграрного профілю, згадали славетну історію Маслівського інституту-технікуму та побажали студентам і викладацькому колективу достойно продовжувати її та примножувати успіхи.

Від Миронівського інституту пшениці привітали учасників зі святом і вручили директору технікуму В.М. Коломійцю запашний коровай з миронівських пшениць та добірку наукових праць випускники технікуму різних років – заступник директора з наукової роботи В.М. Гудзенко, завідувач відділу насінництва та агротехнологій А.А. Сіроштан, учениця В.М. Ремесла, ветеран праці МІП Л.А. Коломієць.

Між Маслівським технікумом, що був заснований 1920 року і офіційно перейменований на Інститут селекції та насінництва ім. К.А. Тимірязєва в 1928 р. (до 1937 р.), та Миронівським інститутом пшениці впродовж усіх 95 років діяльності навчального закладу були і залишаються міцні творчі зв’язки. Багато вчених селекційної станції та інституту викладали в Маслівці. Серед них професор І.М. Єремеєв, автор сорту озимої пшениці Українка, який разом з іншими вченими-педагогами Інституту справив благотворний вплив на формування наукового світогляду всесвітньо відомого в майбутньому селекціонера озимої пшениці, директора Миронівського інституту академіка В.М. Ремесла, а також спеціалісти з селекції злаків Г.О. Чухрай, Д.В. Літовкін, ентомологи І.В. Ліндеман, Б.І. Бєльський, фітопатологи В.П. Муравйов (у майбутньому відомий український фітопатолог, член-кореспондент АН УРСР) та С.А. Смірнов, ґрунтознавець-агрохімік А.І. П’ятенко. Крім того, що в Маслівському технікумі, потім інституті викладали майже всі спеціалісти станції, активно вели окрім педагогічної також науково-дослідну роботу і штатні викладачі, які були справжніми фахівцями. Результати досліджень узагальнювались у окремих монографіях, а також наукових працях, що публікувались у центральних журналах та на сторінках періодичного наукового видання „Записки Масловского техникума селекции и семеноводства” (з 1926 р.). У цьому виданні друкувались і статті вчених Миронівської станції, що стали підсумком колективної дослідницької роботи з викладачами Маслівського технікуму.

Навчальні плани технікуму поєднували такі елементи, як вивчення дисциплін, навчання у процесі виробництва (за профілем технікуму) та обов’язкова участь студентів у науково-дослідній роботі (часто під керівництвом фахівців Миронівської станції), що була одною з важливих складових навчального процесу з підготовки спеціалістів. Миронівська дослідна станція була зразковою базою для опанування студентами навичок наукових досліджень, організації селекційних та дослідних робіт і відіграла велику роль у плідній діяльності Маслівського технікуму, потім інституту.

Практичні знання зі спеціальності та загальних сільськогосподарських дисциплін студенти поповнювали під час частих спеціалізованих екскурсій на станцію, де безпосередньо ознайомлювалися з роботою наукових відділів. Між науковими бібліотеками Миронівської дослідної станції і Маслівського інституту проводився постійний обмін літературою. Це допомагало студентам в опануванні навчального процесу.

Учні надавали практичну допомогу науковцям Миронівської дослідної станції, наприклад у обстеженні полів на ураження культур хворобами та шкідниками, а також у розмноженні нового сорту озимої пшениці Українка. Еліту цього сорту вирощували в учбовому господарстві технікуму під науково-методичним керівництвом спеціалістів Миронівської станції, зокрема самого автора І.М. Єремеєва. Студенти брали безпосередню участь в усіх основних роботах з виробництва елітного насіння: сівбі, видовому і сортовому прополюванні, апробації, збиранні, очищенні і сортуванні зерна.

Практичні заняття з сільського господарства проводились на Миронівській дослідній станції. Кожний студент займався індивідуальною дорученою йому дослідницькою роботою, що часто переростала в дипломну. Так, студент технікуму Т.О. Прант під керівництвом завідувача секції ентомології Миронівської станції І.В. Ліндемана самостійно успішно виконав не тільки технічне проведення аналізу, а й математичну обробку даних, отриманих при обліку пошкодження зерен вівса шведською мухою. Підсумки проведених досліджень були опубліковані в „Записках” технікуму. Він же склав спеціальний „Покажчик для екскурсанта на Миронівську дослідну станцію”.

Крім того, що студенти технікуму, як і учні інших сільськогосподарських профшкіл, проводили на своїх землях досліди, вони разом із селянським активом дослідників залучались до виконання колективних агротехнічних дослідів на селянських землях, які для безпосереднього зв’язку з сільськогосподарським виробництвом Миронівська станція розпочала навесні 1926 року разом з агрономічними організаціями та агрошколами своєї зони діяльності. На колдослідах працювали практиканти – студенти Київського сільськогосподарського інституту та Маслівського сортівничо-насінного технікуму, серед них стажер технікуму М.В. Щербина. На досвіді роботи у відділі пристосування (впровадження) станції, співробітники якого узагальнювали польові дослідження та запроваджували результати у селянських господарствах, він видає поради селянам щодо правильного використання мінерального угноєння (удобрення), підготовки насіння до сівби тощо. Для набуття практичних навичок студенти з початком загальної колективізації активно залучались до участі у заходах з надання допомоги навколишнім колгоспам.

У стінах Маслівського інституту кипіло активне культурне життя: ставилися спектаклі, діяли студентський струнний оркестр та хор, була футбольна і декілька волейбольних команд тощо. Активними футболістами були студенти М. Ольшанський, В. Ремесло, А. Рогаш, які в майбутньому стали видатними вченими.

Для студентів організовувались екскурсії до Києва, Канева. Крім того, укоренилась традиція щороку влітку проводити для випускного курсу екскурсію тривалістю у місяць до Москви та Ленінграда з відвіданням наукових установ, бібліотек, музеїв, ботанічних садів, різних виставок, театрів, з оглядом пам’яток архітектури, історичних місць тощо. Обов’язковими були зустрічі з відомими вченими. Так, у Ленінграді перед студентами-„маслівчанами” з лекціями виступали професори ВІР (Всесоюзного інституту рослинництва), в тому числі й директор інституту сам академік М.І. Вавилов.

Завдяки такій постановці справи кожний випускник Маслівського інституту міг зразу без попередньої підготовки приступити до науково-дослідної роботи і проводити її на відповідному науково-теоретичному рівні. Саме тому серед „маслівчан” було так багато науковців і відомих селекціонерів.

За роки діяльності Маслівський технікум (інститут) залишив в історії значущий незабутній слід. Із його стін вийшли видатні вчені, які свого часу поповнили склад союзних і республіканських академій СРСР, і організатори, які, фактично очоливши насінництво у країні, керували головними управліннями міністерств як у центрі, так і в республіках СРСР, стали директорами, науковими керівниками інститутів і дослідних станцій або присвятили себе виробництву, стали керівниками колгоспів і радгоспів.

Унікальним був випуск 1928 року, який дав країні трьох майбутніх академіків-селекціонерів: „батька” ячменів П.Х. Гаркавого (ім’я якого носить технікум сьогодні), „архітектора вагомого колоса”, автора знаменитих одеських озимих пшениць Ф.Г. Кириченка та „пшеничного батька”, автора уславлених „миронівок” В.М. Ремесла. Четвертий випускник – М.А. Ольшанський, у майбутньому академік, обіймав посади Президента Всесоюзної академії сільськогосподарських наук імені В.І. Леніна (ВАСГНІЛ) та Міністра сільського господарства СРСР.

Серед випускників технікуму різних років чимало відомих селекціонерів зернових культур, які працювали не тільки в Україні, а й у різних регіонах колишнього СРСР. Серед них соратники М.І. Вавилова доктори біологічних наук П.К. Шкварников (Новосибірськ, Київ) та С.Я. Крайовий (Москва, Ленінград), які досліджували мутагенез злакових рослин і створили ряд широко відомих сортів озимої пшениці, а також доктор біологічних наук О.О. Краснюк (Поволжя), доктори сільськогосподарських наук Д.С. Лесик (керівник відділу насінництва МСГ СРСР), А.Р. Рогаш (очолював Інститут льонарства РРФСР) та селекціонери П.О. Лубенець, М.М. Рибка і С.М. Захарченко (Кубань), В.А. Гордієнко (Заслужений діяч науки Молдавської РСР), М.Г. Товстик (Киргизія), М.С. Журавель (Молдавська РСР). Серед відомих українських селекціонерів сільськогосподарських культур випускники Маслівки доктори наук В.І. Дідусь та Н.М. Загинайло, а також Я.Т. Корченюк, Т.Д. Ковтун, А.М. Мироненко, П.М. Шульга, М.С. Шульга, С.С. Зеленський і багато інших.

Випускниками технікуму крім В.М. Ремесла були директори Миронівської станції І.К. Бобир (1931–1932) та А.М. Фейцаренко (1932–1934), селекціонери М.Є. Немлієнко (перший миронівський кандидат наук, автор сортів пшениці, гречки, кукурудзи), Л.М. Блоха (завідувачка групи зернобобових, автор сортів квасолі), О.Х. Матушинська (співавтор сорту пшениці Миронівська 264 та гороху Миронівський 186), кандидати сільськогосподарських наук А.С. Майданник (завідувач лабораторії селекції ячменю, автор сортів вівса, проса та ячменю), Ф.П. Литвиненко (завідувач лабораторії кормових культур, автор сортів гороху, суданської трави, конюшини тощо) та К.М. Куреня (автор сортів пшениці), а також В.С. Губернатор (Носівська СДС, автор сортів ячменю).

У 1987 р. Маслівському радгоспу-технікуму присвоєно ім’я випускника закладу академіка ВАСГНІЛ Героя Соціалістичної Праці П.Х. Гаркавого. У 2000 р. Маслівський радгосп-технікум набув статусу державного аграрного технікуму, а з 2010 р. стає складовою навчально-наукового комплексу Білоцерківського національного аграрного університету.      

У наш час технікум плідно співпрацює з Миронівським інститутом пшениці. Лекції з різних дисциплін для студентів у різний час читали науковці інституту доктори наук В.І. Дубовий, В.В. Шелепов, В.С. Гірко, кандидати наук А.І. Шевченко та О.І. Шевченко, Н.В. Булавка, Г.В. Мазільников, Г.М. Ковалишина, В.П. Кавунець, В.Т. Колючий та В.І. Русанов. Нині курс «Захист рослин» викладає завідувач відділу захисту рослин Миронівського інституту Т.І. Муха.

Поглиблюються форми співпраці з Миронівським інститутом пшениці. На базі інституту проводяться у вигляді виїзної форми лабораторно-практичні заняття і навчальні практики студентів.

За роки діяльності Маслівський навчальний заклад підготував понад 13 тисяч спеціалістів вищої і середньої кваліфікації. Його випускники працювали і працюють у різних куточках України та за її межами. У Миронівському інституті чи не кожний третій співробітник – випускник Маслівки. У велику науку, крім згаданих вище, пішли «маслівчани» Л.А. Коломієць, В.М. Гудзенко, А.А. Сіроштан – нині кандидати сільськогосподарських наук, багато випускників серед лаборантів і техніків МІП, деякі продовжують навчання в аспірантурі. Маслівський технікум, як і в колишні часи, є джерелом наукових кадрів для Миронівського інституту пшениці. Співпраця між Миронівським інститутом і Маслівським технікумом живе і міцніє, а 95 років діяльності навчального закладу – це безцінний досвід і лише початок для подальших звершень на педагогічній та науковій ниві.

Г. Кузьмінська

2DSC 5411

Струнний оркестр технікуму, 1925 р.: у верхньому ряду   5-й справа – студент Василь Ремесло

3

Перша футбольна команда технікуму, 1927 р.: 5-й зліва – Василь Ремесло

4DSC 5410

Студенти Маслівського інституту, кінець 20-х рр.; 1-й зліва у верхньому ряду – Василь Ремесло

5

Маслівський інститут селекції та насінництва, 1928 р.; крайній зліва в першому ряду – випускник Василь Ремесло

6DSC 7840Маслівські студенти на чолі з колишнім випускником технікуму заступником директора інституту з наукової роботи В. М. Гудзенком (у центрі) біля пам'ятника В. М. Ремеслу, жовтень 2015 р.7DSC 7849Майбутні спеціалісти з виробництва та переробки продукції рослинництва у відділі насінництва та агротехнології МІП, жовтень 2015 р.DSC 4296Подяки Київської ОДА вручає голова Київської ОДА В. М. Шандра DSC 4303-DSC 4312Подяки Миронівської РДА вручають голова Миронівської РДА І. І. Черногод та голова Миронівської районної ради Даниленко О. Ю.DSC 4322Ректор БНАУ Даниленко А. С. привітав та вручив цінні подарунки та відзнаки працівникам технікумуDSC 4330-DSC 4366-DSC 4374-DSC 4418Випускники різних років Сіроштан А., Гудзенко В., Коломієць Л. представляють Миронівський інститут пшениці імені В. М. РемеслаDSC 4419Ветеран МІП Л. Коломієць вручає коровай з миронівської пшениці директору технікумуDSC 4425-DSC 4427-DSC 4430-DSC 4434-DSC 4439-DSC 4447-DSC 4456-DSC 4459-DSC 4464-DSC 4474-