Цього року згідно з постановою Верховної Ради України на державному рівні відмічається 150-річчя від дня народження видатного вченого-агробіолога, одного із організаторів сільськогосподарської справи і академічної аграрної науки в Україні Соломона Львовича Франкфурта (1866–1954). Наукова спадщина вченого по праву належить не тільки Україні, а й Литовській Республіці, у столиці якої він народився, та Державі Ізраїль. Випускник Цюріхського університету у Швейцарії, визнаний авторитет у своїй галузі, С. Франкфурт захистив дві дисертації – доктора наук у «almamater» та магістра сільського господарства під науковим керівництвом професора К.А.Тимірязєва, володів щонайменше п'ятьма мовами і підтримував творчі зв'язки з провідними науково-освітніми центрами світу. Розроблену ним програму спеціальної мережі географічних дослідів з удобренням С. Франкфурт реалізував на українських землях, зокрема в Миронівці, будучі організатором і беззмінним керівником Мережі дослідних полів Всеросійського товариства цукрозаводчиків упродовж 1901–1917 рр.

      Дуже тісним і безпосереднім є зв’язок величної постаті вченого, громадського і державного діяча Соломона Франкфурта з Центральною (Миронівською) дослідною станцією, наріжний камінь якої був закладений ним 105 років тому. На теренах станції виріс всесвітньо відомий Миронівський інститут пшениці.

       З нагоди цієї поважної дати 17 листопада в Миронівському інституті відбулася урочиста подія – відкриття меморіального каменю для увічнення пам’яті про Соломона Львовича Франкфурта – фундатора Центральної дослідної станції, від заснування якої веде свою історію інститут. Символічно, що пам’ятний камінь встановлений біля корпусу інституту, в якому свого часу працював Василь Миколайович Ремесло. Він повернений у бік старої території села з будівлями 1912–1920 років, забудову яких забезпечував колись Соломон Львович. А в хімічній лабораторії (1914 р.) під його керівництвом було покладено початок фундаментальним дослідженням і багатьом розробкам в царині агрохімії. Поблизу в полі у рік заснування станції саме за розробленою С. Франкфуртом програмою польових досліджень був закладений довготривалий стаціонарний агротехнічний дослід. Такі багаторічні дослідження, подібні миронівському стаціонару, який пізніше назвали «Старе дослідне поле 1912 р.», проводяться лише в Англії, Німеччині та Франції. Саме тут починалась Центральна дослідна станція – славне дітище Соломона Франкфурта, яким він опікувався з 1911 по 1920 роки.

       На великому чорному гранітному камені – надписи українською, литовською та єврейською мовами: «Видатному вченому-агробіологу, основоположнику Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла НААН професору Франкфурту Соломону Львовичу (1866–1954)».

       На урочисту подію зібрались миронівські науковці, жителі сіл Центральненської сільської ради, з’їхались поважні гості. Біля меморіального каменю встановлені державний прапор України та прапор Миронівського інституту пшениці. Звучить гімн України.

      Урочистий мітинг відкрив директор Миронівського інституту пшениці Олександр Анатолійович Демидов. З вітальним словом до присутніх звернулись президент НААН Ярослав Михайлович Гадзало та ректор Білоцерківського НАУ депутат Київської обласної ради Анатолій Степанович Даниленко. Аташе з питань культури посольства Литовської Республіки в Україні Юргіс Гієдріс завершив свою коротку промову словами: «Литва та Україна пов’язані багатовіковою історією, і особистість Соломона Франкфурта є ще одним підтвердженням тісного, перевіреного часом співробітництва та підтримки, особливо у цей складний для України час».

2

Урочистий мітинг відкриває директор Миронівського інституту пшениці Олександр Анатолійович Демидов

3

Вітальне слово президента НААН Ярослава Михайловича Гадзала

4

Виступ ректора Білоцерківського НАУ депутата Київської обласної ради Анатолія Степановича Даниленка

5

Промова аташе з питань культури посольства Литовської Республіки в Україні Юргіса Гієдріса

      Далі за всіма традиціями пройшла церемонія відкриття меморіального каменю. Стрічку перерізали директор Миронівського інституту пшениці Олександр Демидов, президент НААН Ярослав Гадзало та народний  депутат України Микола Кучер. Народний хоровий колектив «Золота нива» заспівав пісню «Мій інститут» на слова місцевого жителя, працівника станції, потім інституту  Василя Проценка.

6

Стрічку на меморіальному камені перерізали директор Миронівського інституту пшениці Олександр Демидов, президент НААН Ярослав Гадзало та народний  депутат України Микола Кучер

7

       В урочистій події взяли участь також заступник директора Департаменту землеробства Леонід Сухомлин, радник голови Київської облдержадміністрації Олександр Шевченко, академік-секретар відділення наукового забезпечення і інформації розвитку НААНВіктор Вергунов, ректор Білоцерківського національного аграрного університету Анатолій Степанович Даниленко, голова Миронівської районної ради Валентина Усик, директор ТОВ «Україно-венгерська насіннєва компанія» Петро Ляшок, директор ТОВ «Агрофірма «Колос» Леонід Центило.

       Квіти до пам’ятника академіку В.М. Ремеслу поклали ветеран інституту Василь Колючий на завідувач лабораторії якості зерна Ірина Правдзіва.

      Після загального фото гостей біля меморіалу урочистості продовжились в актовій залі. Президент НААН Ярослав Гадзало завершив свою промову таким висновком: «Якщо Соломон Франкфурт свого часу заснував Центральну станцію, а академік Ремесло втілив її в науково-дослідний інститут, то тепер черга продовжувати славні традиції за нинішнім колективом Миронівського інституту!».Оплесками зустріли присутні на святі цікаву і змістовну історичну доповідь новообраного академіка НААН Віктора Вергунова «Професор Шлім Франкфурт та його «Храм Соломона» – Миронівська сільськогосподарська дослідна станція з культури і селекції цукрових буряків (до 150-річчя від дня народження С.Л. Франкфурта)». Директор МІП Олександр Демидов нагородив Грамотами Віктора Вергунова за цикл історичних досліджень діяльності С. Франкфурта та директора ДУ «Інститут охорони грунтів» Ігоря Яцука за втілення проекту меморіального каменю.

8

Фото почесних гостей на згадку

      Віктор Вергунов подарував музею МІП добірку історичних матеріалів про першого директора Центральної дослідної станції Сергія Максимовича Тулайкова. 

21

Віктор Вергунов виступив з історичною доповіддю про С. Франкфурта і подарував музею МІП добірку історичних матеріалів про першого директора Центральної дослідної станції Сергія Максимовича Тулайкова

22

Віктор Вергунов вручає історичні матеріали співробітниці музею Людмилі Іванцовій

     Справу, розпочату фундатором Центральної дослідної станції Соломоном Франкфуртом, сьогодні успішно продовжує колектив Миронівського інституту пшениці, примножуючи наукові досягнення та практичні здобутки і відроджуючи славу всесвітньо відомої установи!

9

На камені – надписи українською, литовською та єврейською мовами: «Видатному вченому-агробіологу, основоположнику Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла НААН професору Франкфурту Соломону Львовичу (1866–1954)»