demydov
Завідувач – член-кореспондент НААН,
доктор сільськогосподарських наук,  професор
ДемидовОлександр Анатолійович 

Нинішньої структури відділ набув у 2014 р. У 2015 р. відділ селекції зернових культур очолив доктор сільськогосподарських наук Олександр Анатолійович Демидов. У складі відділу 4 лабораторій:

 

 

селекції озимої пшениці
  – селекції ярої пшениці
      – селекції ячменю
    – якості зерна
Відділ селекції зернових культур – правонаступник селекційного відділу, створеного на Центральній дослідній станції в 1915 р. Але сортовивчення озимих пшениць на станції розпочалось дещо раніше (1912, 1913 рр.)., тобто майже 110 років тому. Селекційну роботу з пшеницею озимою твердою розпочато більше 10 років тому, ярою м’якою – понад 70 років тому, з ярою твердою – близько 30 років, з ячменем – понад 70 років.
3
До1948 р.відділ очолювали спеціалісти-селекціонериКазимир Францевич Мурашко, Іван Максимович Єремеєв(мав 50 % авторства сорту озимої пшениці Українка 0246), Андрій Макрович Фейцаренко,Іван Архипович Тимченко,Євген Терентійович Варениця.Понад 35 роківвідділом керував академіr АН СРСР та ВАСГНІЛВасиль Миколайович Ремесло(1948–1983), майже 20 років – кандидат (з 1997 р.доктор, професор) сільськогосподарських наук Леонід Олександрович Животков(1983–2000). З 2000 по 2014 рр. в різний час відділ очолювали кандидат (з 2008 р. доктор) сільськогосподарських наук Володимир Анатолійович Власенко,доктор сільськогосподарських наукВолодимир Іванович Дубовийдоктрор сільськогосподарських наукВалентин Сергійович Кочмарський.
               
pole
До Другої світової війни селекційний відділ займався селекцією і насінництвом озимої пшениці, вівса, проса, сочевиці, конюшини та вирощуванням насіння еліти ярого ячменю, озимого жита, гречки, гороху, квасоліПісля війни ускладі відділу селекції були групи сірих хлібів, вівса та ячменю, круп’яних культур, кормових трав, пізніше – група селекції кукурудзи.
Згодом селекцію деяких культур було припинено, а групи ячменю та ярої пшениці стали самостійними лабораторіями.
З 70-х рр. ХХ ст. селекцією озимої пшениці займався окремий відділ, у складі якого були лабораторія селекції інтенсивних сортів озимої пшениці, лабораторія міжнародних селекційних досліджень, лабораторія генетики пшениці, а також інтродукційно-карантинний розсадник, де проходили карантинну перевірку зразки зернових культур, що для розширення генофонду залучались до селекційного процесу. У 70–80-х рр. ХХ ст. з метою поширення миронівських сортів пшениці та створення нових високопродуктивних, морозо-, зимостійких сортів для різних озимосіючих регіонів СРСР у Нечорноземній зоні і Алтайському краї Росії та в Північному Казахстані діяли опорні пункти та селекційні підрозділи Миронівського НДІ селекції та насінництва пшениці, що входили до складу селекційного відділу: Московський (Домодєдовський район) і Волгоградський опорні пункти, Алтайський відділ селекції (м. Барнаул) та лабораторія селекції і насінництва при Карабаликській дослідній станції (Кустанайська область Казахстану). У 1996–2012 рр. до складу лабораторії екологічної селекції озимої пшениці входив Волинський опорний пункт (з 2012 р. підпорядкований відділу насінництва та агротехнологій).

6

По лінії започаткованого в 70–80-х рр. співробітництва з німецькими, чеськими, угорськими, польськими, болгарськими селекціонерами було створено ряд спільних сортів озимої пшениці та ячменю. Нині розвиваються наукові зв’язки з ученими Китайської Народної Республіки, Казахстану, Литви, Болгарії. Сорти озимої пшениці успішно проходять випробування в Угорщині, Туреччині, Молдові, Болгарії.
За час діяльності Миронівської станції та інституту створено близько 350 сортів 20 сільськогосподарських культур, у тому числі близько 300 сортів зернових колосових, серед яких шедеври світової cелекції – сорти пшениці озимої Українка 0246 і Миронівська 808.
kolos
Основні напрями наукової діяльності відділу:                                                                       
розробка теоретичних основ селекції, в тому числі з використанням методів біотехнології;   
створення сортів-інновацій озимої та ярої пшениці, озимого та ярого ячменю з високим генетичним потенціалом продуктивності, підвищеною стійкістю до екстремальних умов довкілля та генетично обумовленою високою якістю зерна; 
селекція на імунітет, дослідження фізіологічних, біохімічних і генетичних основ продуктивності, морозостійкості, посухостійкості, а також підвищення якості зерна.

 

lol