1

Завідувач – кандидат сільськогосподарських наук

Гуменюк Олександр Володимирович

096-683-59-87, AlexGymenyk@ukr.net

За понад 100 років роботи з культурою створено 153 сорти пшениці м’якої озимої та 1 – твердої озимої, близько 100 з яких були районовані в різні роки. Нині до Держреєстру України внесено близько 60 сортів.Сортовивчення пшениці озимої на Центральній (Миронівській) дослідній станції розпочато в 1912–1913 рр. спеціалістом з селекції С.О. Нікольським. А власне селекційна робота з цією культурою веде свою історію від створення в 1915 р. селекційного відділу. Використовуючи метод добору, селекцію озимої пшениці розпочали спеціалісти з селекції злаків В. Є. Жолткевич та Л. І. Ковалевський, продовжив І. М. Єремеєв. Вони є авторами шедевру світової селекції сорту Українка 0246 – міжнародного еталону якості зерна сильної пшениці.До Другої світової війни селекцію пшениці на станції в різний час очолювали також А.М. Фейцаренко, І.А. Тимченко, Є. Т.Варениця.Майже 35 років     відділом селекції    пшениці незмінно    керував всесвітньо відомий    вчений академік  ВМ. Ремесло (1948–1983) – автор шедевру світової селекції сорту Миронівська 808 (удостоєна Диплому виставки «Агра-67» та Диплому і золотої медалі виставки „Агра-73” у НДР) та ряду інших сортів озимої пшениці. У 70-х рр. миронівські сорти пшениці озимої широко вирощувались не тільки в СРСР, а й у соціалістичних країнах, і свого часу відіграли значущу роль у підвищенні врожайності та валових зборів зерна. Так, у 1974 р. сорти Миронівська 808, Миронівська ювілейна та Іллічівка висівались у Німеччині на площі понад 700 тис. га, до 650 тис. га засівалось миронівськими пшеницями в Чехословаччині, сотні тисяч гектарів займали вони в Угорщині, вирощувались також у Болгарії, Румунії, Фінляндії, Югославії. У деякі роки миронівські сорти пшениці озимої займали до 11 млн. га посівних площ у СРСР та інших країнах

kyrylenkoСправу академіка В.М. Ремесла гідно продовжили селекціонери наступного покоління – д. с-г. н Л.О. Животков, В.В. Шелепов, В.А. ВласенкоВ.С. КочмарськийВ.В. Кириленко, С.О. Хоменко та к. с-г наук В. М. Ремесло,  К. М.  КуреняА.Ф.  МельніковЛ.А. Коломієць, М.П. ЧебаковВ.І. ІщенкоВ.Я. Сабадин, О.Л. ДергачовО.В. ГуменюкГ.Б. Вологдіна, А.В. ПіричН.С. Дубовик та інші майбутні кандидати. 

koch У 80-х роках естафету озимих пшениць В.М. Ремесла підхопили сори нового покоління Миронівська 68 (тривалий час була стандартом), Миронівська напівінтенсивна, Миронівська 27, Мирлебен, Мирхад, Мирич, Миронівська 65, Крижинка, Подолянка, Смуглянка, Богдана, Ювіляр Миронівський, Миронівська сторічна, Економка, Монотип, Волошкова та Мирлєна. Зразки насіння декількохмиронівських сортів пшениці м'якої озимої (Миронівська 808, Миронівська 65, Мирхад, Крижинка) закладено на зберігання у створеному під егідою ООН Світовому банку-сховищі насіння на острові Шпіцберген, що являє собою глобальний символ збереження біологічного різноманіття Землі.

 З 2020 року до складу лабораторії селекції озимої пшениці був приєднаний відділ захисту рослин, створений у 1924 р. на базі Смілянської міколого-ентомологічної станції Цукротресту. На той час він складався з секцій фітопатології (завідувач В. П. Муравйов, пізніше С. А. Смірнов) та ентомології (І. В. Ліндеман). У 1945–1947 рр. відділом керував ентомолог В. І. Бєльськи. Майже 45 років (1924–1967) працював у відділі захисту рослин ентомолог М. О. Кузьмін, який вивчав динаміку розповсюдження шкідників цукрового буряку та злаків, розробляв методи боротьби з ним.У 1951–1967 рр. очолював підрозділ.

8 kopia

1kopia

Понад 20 років (1969–1991) відділ захисту рослин очолював фітопатолог кандидат біологічних наук В. Г. Новохатка. У 1993–2014рр. колективом керувала кандидат (з 2012 р. доктор) сільськогосподарських наук 
Г.М. Ковалишина. З 2014 по 2020 рр. підрозділ очолювала фітопатолог Т.І. Муха. За понад 90 років діяльності відділу ентомологами і фітопатологами створено чимало наукових розробок у галузі захисту рослин.
Нині у складі лабораторії селекції озимої пшениці діяльність відділу спрямована на створення вихідного матеріалу пшениці озимої, комплексно стійкого проти основних хвороб і шкідників злаків, з використанням роздільних штучних інфекційних фонів (бура іржа, септоріоз листя, кореневі гнилі, фузаріоз колосу, тверда сажка, провокаційний фон борошнистої роси), вивчення біології і природних популяцій збудників хвороб та шкідників, розробку елементів системи захисту нових сортів з урахуванням їх генетичної стійкості. Згідно з карантинними вимогами польові дослідження проводяться у спеціальній віддаленій від селекційних полів сівозміні.
Сьогодні на українські лани вийшли миронівські новинки – сорти пшениці м’якої озимої Легенда миронівська, Світанок миронівський, Оберіг миронівський, Горлиця миронівська, Берегиня миронівська, Господиня миронівська, МІП Княжна, МІП Вишиванка, Трудівниця миронівська, МІП Валенсія, Миронівська слава, Балада миронівська, Грація миронівська, МІП Дніпрянка, МІП Ассоль, Вежа миронівська, Естафета миронівська та МІП Фортуна, МІП Ювілейна, МІП Лада.
Основні напрями селекції – всебічне вивчення колекційного матеріалу та виділення корисних джерел і донорів, а також збереження його високої життєздатності та розмноження; створення високоврожайних сортів пшениці м’якої озимої універсального типу з високою якістю зерна, стійких до абіотичних і біотичних факторів довкілля; первинне насінництво сортів пшениці м’якої озимої.
З 2009 р. розпочато селекційну роботу з озимою твердою пшеницею. До Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні внесено сорт МІП Лакомка (№ свідоцтва 191194 від 04.12.2019 року).
   Над сучасними напрямами та завданнями селекції під керівництвом завідувача лабораторії  О.В. Гуменюка працюють головні наукові співробітники доктори сільськогосподарських наук В. С. Кочмарський та В.В. Кириленко, старший науковий співробітник кандидат сільськогосподарських наук  Г.Б. Вологдіна, науковий співробітник к. с-г. наук А.В. Пірич, наукові співробітники Н.П. Замліла, Т.І. Муха, Л.А. Мурашко,  Б.В. Близнюк,І. І. Місюра, молодший науковий співробітник  Ю. І. Кривов’яз, лаборанти: Г. І. Коваль, Л.В. Гречуха,  Н.М. Харченко, Л.П. Коваль, Я.О. Романченко, А.С. Носулич, В.І. Мельниченко; аспіранти А. Л. Рисін, Р. І. Топко, Р. М. Лось, Р. І. Доценко,    П. Г. Янін.

kopia5