Отримане в рамках грантової допомоги - «Програма екстреного відновлення» від Уряду Японії через Японське агентство міжнародного співробітництва (JICA) за сприяння Міністерства аграрної політики та продовольства України, обладнання (сучасні інкубатори MIR-554-PE) ‑ ціленаправлено використовується в фундаментальних та прикладних дослідженнях Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла, зокрема в лабораторії селекції озимої пшениці застосована методика виділення та культивування збудників Fusarium graminearum та Septoriatriticiу чисту культуру. Метою роботи передбачається одержання ізолятів F. Graminearum та S. Triticiдля подальшого створення штучних інфекційних фонів патогенів у польових умовах. Для елімінації (видалення) супутньої епіфітної мікрофлори (зокрема бактеріальних контамінантів і грибів родів Rhizopus та Mucor) застосовували метод поверхневої дезінфекції. Уражене зерно занурювали у 5 % розчин гіпохлориту натрію на 2–3 хвилини. Після дезінфекції зразки піддавали триразовій експозиції у стерильній дистильованій воді для повної нейтралізації залишків антисептика. Висушування проводили в асептичних умовах ламінарного боксу на стерильному фільтрувальному папері.
Як універсальне селективне середовище використовували картопляно-глюкозний агар (КГА). Для запобігання розвитку бактеріальної мікрофлори до середовища додавали стрептоміцину сульфат у робочій концентрації.Стерилізоване зерно викладали на поверхню агару (по 10 одиниць на одну чашку Петрі) для фузаріозу колосу, а для виділення збудника септоріозу відрізки ураженого листка розміщували у пробірки з стерильною дистильованою водою на 20-30 хвилин для виходу спор патогена. Культивування здійснювали в термостаті за оптимальних для видів грибів температурних параметрів — 20–22°C. На 3–5 добу спостерігався активний ріст типового для F. Graminearum повітряного міцелію біло-рожевого або кармінового забарвлення, а для S. tritici – на 7 – 10 добу. На п’яту добу окремі колонії мікроміцетів субкультивували (пересівали) у стерильні пробірки з КГА (фузаріоз колосу), а на десяту – септоріоз листя. Остаточну ідентифікацію патогенів проводили шляхом мікроскопії морфологічних структур (макро- та мікроконідій) згідно з сучасними мікологічними ключами та критеріями.
Висловлюємо щиру подяку народу Японії та Японському агентству міжнародного співробітництва (JICA) за надану допомогу, оскільки МІП як науково-дослідний заклад відіграє провідну роль у створенні високопродуктивних сортів зернових культур, забезпечуючи стабільність продовольчої безпеки нашої держави.
