На одному із засідань ученої ради директор Миронівського інституту пшениці О.А. Демидов наголосив, що сорти зернових та рекомендації щодо їх вирощування повинні бути наближеними до потреб виробників зерна і широко використовуватись у господарствах різного рівня, зокрема, насіння має бути найвищої якості, а в агротехнічних дослідженнях більше уваги варто приділити сівозміні культур у сучасних господарствах. Для вирішення цих питань необхідно вислухати безпосередню думку агрономів.
11 серпня за «круглим столом» у МІП зібрались науковці та керівники і спеціалісти насінницьких господарств різних областей з метою більш детального ознайомлення з діяльністю науково-дослідної установи, умовами спільної діяльності та підписання угод про співпрацю щодо вирощування насіння зернових культур миронівської селекції та наукового забезпечення і маркетингових послуг.
Засідання відкрив директор інституту О.А. Демидов. Він привітав гостей на миронівській землі і коротко висвітлив історію, сьогодення та перспективи діяльності Миронівського інституту пшениці, зокрема співпрацю у насінництві миронівських сортів з господарствами, що мають бути у «Державному реєстрі виробників насіння і садивного матеріалу», який щороку формує Державна інспекція сільського господарства України. МІП виходить на міжнародний ринок насіння. До випробування в Угорщині намічено по 2 сорти пшениці, ячменю і тритикале.
О.А. Демидов наголосив, що для вирощування насіння Миронівському інституту необхідно на партнерських засадах розширити мережу господарств, яким буде надаватися насіння розсадників розмноження 2-го року для вирощування на великих площах насіння високих репродукцій. А інститут має спрямувати всі резерви на селекційну роботу, вивчення агротехніки вирощування нових сортів для складання наукового супроводу до готового до реалізації наукового продукту, тобто сортів пшениці, ячменю, тритикале. До співпраці намічено 16 господарств у різних регіонах, вже укладено 7 угод.
Керівники селекційних підрозділів О. Гуменюк, С. Хоменко та В. Гудзенко коротко розповіли про напрями селекційної роботи з озимою та ярою пшеницею і ячменем, охарактеризували кращі сорти. С. Хоменко наголосила на необхідності з метою скорішого розповсюдження нового перспективного сорту ярої пшениці МІП Райдужна розмноження його в базових господарствах ще до внесення до Держреєстру. О.А. Демидов нагадав, що в 60-х роках ще до районування сортів академіка В.М. Ремесла Миронівська 264 та Миронівська 808 вони вже розмножувались у 26 господарствах. В. Гудзенко підкреслив, що потрібна пряма співпраця з господарствами, як, наприклад, випробування пивоварних якостей миронівських сортів ярого ячменю у ТОВ «Оболонь-агро».
А.С. Здор, директор асоціації «Вінницянасінпром», відмітив, що, на жаль, насінництвом зараз може займатися будь-яке господарство, і таких дуже багато. Інститут має надсилати базовому господарству отримані заявки, що дають право продавати вирощене насіння замовникам. Порушив А. Здор і болюче питання про собівартість вирощування насіння і ціну на нього. Нині на ринку насіння засилля іноземних сортів. Але за якістю зерна, посухо- та зимостійкістю такі неадаптовані для місцевих умов сорти часто поступаються вітчизняним. Саме порівняння у сортів таких показників, як вміст білка і клейковини в зерні, необхідно в нинішніх умовах висвітлювати перед виробниками.
Член ученої ради МІП Л.В. Центило, директор ТОВ «Агрофірма «Колос» (Київська область),також відмітив експансію іноземних сортів і підкреслив, що, застосовуючи високі технології, за якими вирощуються іноземні сорти, можна отримати високі врожаї й вітчизняних сортів, та ще й кращої якості. Відзначив сорт Миронівська 65, який незважаючи на тривалість використання у виробництві не втрачає своїх позицій. Задача установи – формування політики щодо зміцнення й розвитку вітчизняного насінництва і аграрної науки.
В.В. Темченко, заступник директора департаменту АПР Вінницької ОДА, у своїй промові заявив, що вітчизняні сорти нічим не гірше закордонних. Але вирощування насіння треба довірити професіоналам, тобто звузити коло виробників посадкового матеріалу, щоб припинити хаос у насінництві. Треба додержуватися суворої насіннєвої політики, боротися з фірмами, що впроваджують закордонне насіння, а також контролювати демонстраційні полігони, до яких мають бути особливі вимоги, а саме: різні регіони, великі господарства, розміщення вздовж великих автотрас.
Про зростаюче значення органічного землеробства розповів А.В. Вдовиченко, директор ДП «ДГ «Сквирське» Сквирської СДС Інституту агроекології і природокористування НААН». Він відмітив той факт, що миронівські сорти спроможні забезпечити врожай понад 70 ц/га без внесення мінеральних добрив. Європейські країни зацікавлені також у органічному насінництві. Господарство має органічний полігон і зацікавлено у співпраці з насінництва пшениці та ячменю.
М.В. Малієнко, директор СТОВ «Перемога» (Київська область),підкреслив, що колишня система насінництва в Україні зруйнована, насінгоспи не мають потрібного рівня оснащення. Часто в розсадниках розмноження оригінатора присутні домішки не тільки інших сортів, але й культур, тому виробникам насіння доводиться бракувати такі посіви, і вони несуть грошові втрати. Побажання насінників – отримувати від оригінаторів для вирощування високих репродукцій дійсно чистосортний насіннєвий матеріал. Одна з умов до вирощування вітчизняного насіння – достойна агротехніка.
В.К. Топалов, директор СФГ «Т.В.К» (Черкаська область), закликав посилити роботу з маркетингу, адже успіх полягає у трьох складових – добрі сорти, високі технології плюс налагоджений маркетинг.
Побажання успіхів у подальшій співпраці та відстоюванні вітчизняного продукту висловили А.Г. Охотник, директор СТОВ «Світлана» (Дніпропетровщина), Ю.В. Ситник, директор ДП ДГ «Правдинське» (Сумська область), а також агрономи ПРАТ «Екопрод» з Донеччини.
Підсумки засідання за «круглим столом» – угоди про вирощування насіння миронівських сортів та домовленості про закладання демонстраційних полігонів у згаданих вище господарствах, а також розробка наукового супроводу. Отже, обговорення та різні думки – тільки на користь справи.
Г. Кузьмінська
Фото О. Іванко
-
-
--
-
-
Доповідає завідувач лабораторії селекції озимої пшениці О. Гуменюк
-
-
Доповідає завідувач лабораторії селекції ярої пшениці С. Хоменко
Доповідає завідувач лабораторії селекції ячменю В. Гудзенко
Ю.В. Ситник, директор ДП ДГ «Правдинське» (зліва) та агрономи ПРАТ «Екопрод» з Донеччини
-
Виступає А.С. Здор, директор асоціації «Вінницянасінпром» (в центрі)
Про експансію іноземних сортів розповідає Л.В. Центило, директор ТОВ «Агрофірма «Колос» (Київська область)
Вітчизняні сорти нічим не гірші закордонних, – заявив у своїй промові В.В. Темченко, заступник директора департаменту АПР Вінницької ОДА
Про зростаюче значення органічного землеробства розповів А.В. Вдовиченко, директор ДП «ДГ «Сквирське» Сквирської СДС Інституту агроекології і природокористування НААН»
Побажання насінників – отримувати від оригінаторів для вирощування високих репродукцій дійсно чистосортний насіннєвий матеріал, – підкреслив М.В. Малієнко, директор СТОВ «Перемога» (Київська область)
В.К. Топалов, директор СФГ «Т.В.К» (Черкаська область), закликав посилити роботу з маркетингу
Побажання успіхів у подальший співпраці та відстоюванні вітчизняного продукту висловив А.Г. Охотник, директор СТОВ «Світлана» (Дніпропетровщина)
-
Обговорення та різні думки – тільки на користь справи, – висловив свою думку Ю.В. Ситник, директор ДП ДГ «Правдинське» (Сумщина)