У цьому році виповнилось 90 років від заснування на Миронівській дослідній станції, з метою налагодження контакту з селянством та проведення популяризаційних заходів, відділу пристосування (впровадження), правонаступницею якого в теперішній час є лабораторія патентно-кон’юнктурних досліджень, економіки та інтелектуальної власності. А наступного 2016-го виповнюється 85 років від початку перших економічних досліджень на станції.
У 1925 році новопризначений завідувач відділу пристосування спеціаліст П.В. Кузьменко опублікував „Програм роботи Відділу Пристосування” (тоді слово „програма” було чоловічого роду – прим.). Цим було започатковано роботу Миронівської станції з пропаганди сільськогосподарських знань серед агрономічних робітників та селянства. На станції майже від початку її діяльності було створено допоміжні підрозділи: бібліотеку та музей, у якому на плакатах, у таблицях та натуральними експонатами були представлені наукові досягнення Миронівської дослідної станції, зокрема в селекції.
У 20-х роках без представників відділу пристосування Миронівської станції не проходив жоден галузевий загальноукраїнський захід. Наприклад, на Всеукраїнській нараді окружних агрономів у червні 1927 року в Києві сільськогосподарську науку представляли три дослідні установи, що мали значні успіхи із запровадження своїх результатів, – Харківська, Поліська та Миронівська дослідні станції. Останню презентував завідувач відділу пристосування П.В.Кузьменко.
Крім суто дослідницької діяльності Миронівська станція займалась просвітництвом селянства з аграрних питань. Співробітники станції брали активну участь у всіх загальнодержавних починаннях щодо наукового забезпечення сільського господарювання та окремих селянських господарств.
Для обговорення методичних питань та обміну досвідом Миронівська дослідно-селекційна станція щороку організовувала з’їзди агрономів, проводила курси для агрономів-дослідників колективних дослідів. Для широкої популяризації серед агрономів та господарів-селян нових сортів і наукових розробок Миронівська станція почала випускати науково-популярні брошури, плакати та стінні газети, що допомагали селянину у вирощуванні високих урожаїв.
З початком суцільної колективізації співробітниками новоствореної секції економіки та організації соціялістичного сільського господарства в 1931 році було опубліковано результати вивчення та узагальнення досвіду колгоспного будівництва в зоні діяльності Миронівської зональної дослідної станції, зокрема в буряківничих артілях сіл Ємчиха та Карапиші Богуславського (нині Миронівського) району, до якого тоді належала Миронівка. П.В. Кузьменко узагальнив результати досліджень з організації праці в бурякових колгоспах та раціоналізаторську практику радгоспів Союзцукру.
Налагоджена мережа кореспондентів-агродослідників, якою керувала секція пристосування, мала згуртувати навколо станції бідняцько-середняцький актив села, насамперед перших колгоспників. Через такі агродослідні гуртки станція впроваджувала результати науково-дослідної роботи з техніки та організації господарювання в колгоспах. Станція випускала друком науково-популярні статті, поради колгоспникам.
Власне, пропаганда та реклама сортів і наукових досягнень на виставках та у засобах масової інформації, а також економічний супровід і сьогодні залишаються основними завданнями лабораторії, але вони набули сучасних методів. На перший план вийшли охорона інтелектуальної власності та ліцензійна діяльність, цього року зареєстровано інтернет-сайт інституту.
Г. Кузьмінська
Семінар з селянами, музей в селекційному корпусі Миронівської дослідної станції, кінець 20-х років
Зібрання у музеї селекційного корпуса станції, 20 – 30-ті роки