13 квітня в Миронівському інституті пшениці побували представники аграрної науки, сільськогосподарського виробництва та бізнесу з Литовської Республіки – Вітаутас Ліакас, професор відділення аграрної науки та технологій Університету Александраса Стульгінскіса (м. Каунас), Раймондас Костецкас, заступник директора фірми «Kустодія» (Вільнюс) та Альгірдас Пурас, директор дистриб’юторської компанії «Трітона», а також представники українських компаній – Петро Василюк, експерт у галузі рослинництва, Лариса Василюк, директор ТОВ «Генезис» (науково-дослідна виробничо-комерційна фірма, м. Київ) та Сергій Сапачов, директор ТОВ «Балтік Біо Трейд» (компанія пропонує комплексні рішення для оснащення лабораторій різного профілю, постачає різноманітне лабораторне обладнання та прилади від провідних компаній світу, м. Київ). Мета візиту – обговорення проблем рослинницької галузі та можливості співробітництва.
Директор МІП Олександр Демидов коротко розповів гостям про інститут та його історію, ознайомив з напрямами наукової роботи, перспективою міжнародного співробітництва. Бесіда була цікавою і невимушеною. Зокрема, гостей зацікавили довготривалі стаціонарні агротехнічні досліди інституту, розпочаті ще 1912 року.
Про рослинницьку галузь та фермерське господарювання говорив представник аграрної освіти та науки Литви Вітаутас Ліакас, професор відділення аграрної науки та технологій Університету Александраса Стульгінскіса. Аграрне відділення Університету – єдиний вищий сільськогосподарський навчальний заклад у Литві, окрім якого є ще два сільськогосподарські коледжі. Мета ВНЗу – випуск спеціалістів-аграрників з широким науковим і практичним кругозором, досвідчених фермерів і господарників.
Студенти та викладачі аграрного відділення займаються і науковими дослідженнями. Крім Університету наукову роботу в аграрній галузі проводять також дві суто науково-дослідні установи Литви. Вітаутас Ліакас очолює Новий технологічний центр при відділенні, в якому проводяться наукові дослідження і за їхніми результатами надаються конкретні пропозиції фермерам. Професор зазначив, що клімат Литви, як і багатьох інших регіонів світу, за останні десятиріччя змінився, став нестійким, з різкими перепадами температур і опадів – від небувалих раніше морозів до мінус 36˚С без снігового покриву, що згубно впливають на озиму пшеницю, до невіданих раніше у цій зоні посух. Очевидно, що в таких умовах рослини зазнають стресу. Литва практично не має власних сортів озимої пшениці, за винятком двох–трьох, вже не нових, тому фермери вирощують західні сорти із зимостійкістю 6 балів, коли в місцевих умовах потрібний рівень 8–9 балів, який, наприклад, мають миронівські пшениці. Для вивчення стресової дії морозу литовські дослідники знімали з дослідних ділянок пшениці сніговий покрив і спостерігали за реакцією рослин. Узагалі, аграрне виробництво потребує удосконалення для умов Литви технологій вирощування сортів західної селекції.
Вітаутас Ліакас займається розробками у царині біохімії і фізіології рослин. Очолюваний ним технологічний центр співпрацює з ученими Латвії, а також Іспанії та Болгарії, південні посушливі умови яких – теж своєрідний стресор для рослин. Одна з розробок Вітаутаса Ліакаса, яка має вагомий практичний результат, базується на використанні зв’язку між стійкістю рослин до стресорів та вмістом у них амінокислоти проліну. Один з основних біохімічних показників, за яким судять про процеси, що відбуваються в рослині як реакція на стрес, у тому числі й з погляду на екологію, – це вміст амінокислоти проліну в рослинній масі, який багаторазово збільшується при стресових впливах. Накопичення проліну допомагає рослинам адаптуватися до несприятливих умов.
Саме ця властивість полягає в основі біопрепарату захисту рослин, створеного вченим на основі цієї речовини. Обробка препаратом дає чудові результати. Так, у сувору зиму озимина у Литві на кордоні з Польщею вимерзла, а оброблені посіви залишились живими і нормально розвивались далі. Підготовка насіння до сівби, а потім посівів до зими із застосуванням нового препарату – це додаткове вкладення коштів, однак воно себе цілком виправдовує хорошим урожаєм.
Обробляють насіння, що підвищує схожість і розвиток проростків, а також посіви (восени, ранньою весною баковими сумішами з інсектицидами та фунгіцидами, потім на прапорцевий листок або бутонізацію). Якщо обробити посіви у період молочно-воскової стиглості – на один клас підвищується якість зерна, покращуються посівні якості насіння. Крім того, виділення цукрів сприяє кращому запиленню, наприклад кукурудзи, адже краще прилипає пилок. Застосування пролінів спричиняє свого роду гетерозис, що успадковується.
Вітаутас Ліакас цікавився досвідом і дослідженнями миронівських учених у цій царині науки. Литовський науковець запропонував співробітництво, зокрема вивчення дії та випробування створеного ним біопрепарату в умовах Миронівки. Він зазначив, що застосування цього препарату – гнучка система, яка залежить від багатьох факторів і основана на конкретній потребі рослин.
Раймондас Костецкас представив діяльність заснованої 1996 року литовської компанії «Кустодія», що спеціалізується на захисті рослин і надає професійні консультації для фермерів. Компанія продає широкий асортимент засобів захисту рослин, а також як додаткове удобрення пропонує мікро- і макроелементні добрива, що вносяться на листя рослин. Спеціалісти «Kустодія» тісно співпрацюють з незалежними дослідниками та вченими авторитетних консалтингових інститутів і наукових установ Литви, постійно збирають, систематизують та аналізують новітню інформацію і дані. Діяльність «Кустодія» тісно пов’язана з дистриб’юторською компанією «Трітона».
Експерт у галузі рослинництва Петро Василюк наголосив, що, застосовуючи нові препарати, необхідно вивчити реакцію конкретного сорту на них, у даному випадку на проліни, поведінку рослин у наступних генераціях, якість насіння тощо. Крім того, варто врахувати біологічний та економічний ефект, а також логістичні витрати.
У цілому співробітництво з литовськими вченими має корисні для обох сторін перспективи. Це питання в деталях буде обговорено на наступній зустрічі. Директор МІП Олександр Демидов запросив гостей до участі в Міжнародній науковій конференції та Дні поля, що відбудуться в МІП у червні.
Галина Кузьмінська
Зустріч литовсько-української делегації в Миронівському інституті пшениці
Директор МІП розповідає гостям про Всеукраїнський день поля, що відбувся торік, і запрошує їх до участі у заході в червні цього року
Директор МІП Олександр Демидов приймає делегацію в кабінеті
Представники аграрної науки, сільськогосподарського виробництва та бізнесу з Литовської Республіки (зліва направо) – Вітаутас Ліакас, професор відділення аграрної науки та технологій Університету Александраса Стульгінскіса, Раймондас Костецкас, заступник директора фірми «Kустодія» та Альгірдас Пурас, директор дистриб’юторської компанії «Трітона»
Бесіда за «круглим столом»
Представники українських компаній (зліва направо) – Петро Василюк, експерт у галузі рослинництва, Лариса Василюк, директор ТОВ «Генезис» (науково-дослідна виробничо-комерційна фірма, м. Київ) та Сергій Сапачов, директор ТОВ «Балтік Біо Трейд»
-
Олександр Демидов вручає литовському колезі професору Вітаутасу Ліакасу наукову літературу Миронівського інституту пшениці
Зліва направо: Альгірдас Пурас, Раймондас Костецкас, Олександр Демидов, Вітаутас Ліакас, Лариса Василюк, Петро Василюк, Сергій Сапачов
-
Біля пам’ятника академіку В.М. Ремеслу