Відповідно до Розпорядження НААН згідно з графіком 18 серпня уМиронівському інституті пшениці імені В.М. Ремесла проведено регіональну нараду з проблем насінництва та забезпечення НДУ, державних підприємств дослідних господарств мережі НААН добазовим насінням (Р-1, Р-2) нових та перспективних сортів озимих культур урожаю 2016 р. від селекційних установ НААН для подальшого розмноження з метою сортозаміни і сортооновлення та реалізації зерногосподарствам усіх форм власності.
У зібранні взяли участь представники науково-дослідних установ та дослідних господарств системи НААН з Київської, Черкаської, Вінницької, Тернопільської, Хмельницької, Житомирської, Рівненської і Волинської областей.
Учасники наради – Миронівський інститут пшениці імені В.М. Ремесла НААН, ННЦ «Інститут землеробства НААН», Інститут біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН, Білоцерківська СДС ІБКіЦБ НААН (Київщина), Черкаська ДСГДС ННЦ «Інститут землеробства НААН», Інститут кормів та сільського господарства Поділля НААН (Вінниччина), Тернопільська ДСГДС ІКСГП НААН, Хмельницька ДСГДС ІКСГП НААН, Інститут сільського господарства Полісся НААН (Житомирська обл.), Інститут сільського господарства Західного Полісся НААН (Рівненщина).
Нараду відкрив академік-секретар Відділення рослинництва НААН, академік НААН Микола Роїк. Він зазначив, що аналіз діяльності установ мережі Відділення рослинництва показав незадовільний стан насінництва – висівають будь-які сорти без урахування зони вирощування, часто іноземні, які взагалі не пристосовані до кліматичних умов України. Такий напрям господарської діяльності є антинауковим, адже вітчизняні сорти є найбільш пристосованими до наших умов порівняно із західноєвропейськими. За пропозицією НААН, кожне дослідне господарство має визначити, які сорти якої НДУ відповідно до своєї зони вони будуть вирощувати на насіння високих репродукцій. Ці дані будуть зведені в єдиний план по мережі НААН, який буде доведений до господарств. Вони повинні вирощувати насіння вищих репродукцій сортів установ системи НААН, у чому, власне, і полягає їхня діяльність.
Директор МІП, доктор с.-г. наук Олександр Демидов порушив у своїй промові питання про діяльність дослідних господарств системи НААН. Наприклад, дослідне господарство «Еліта» МІП на 1200 га землі займається насінництвом та тваринництвом, а деякі господарства, маючи до 3–4 тисяч га площ, вирощують лише товарне зерно будь-яких сортів, часто іноземних, а насінництво взагалі не ведуть. У деяких областях вирощується до 50 % іноземних сортів. Отже головна теза діяльності мережі – співпраця та допомога в галузі насінництва НДУ та їхніх дослідних господарств. Щодо сортів миронівської селекції, то їх, наприклад, вирощують у 9 з 15 філій такого великого агропідприємства, як «Миронівський хлібопродукт», а також в Угорщині, Молдові. Носівська СДС МІП співпрацює з Білоруссю. В інституті відкрито сертифіковану насіннєву лабораторію, для агрономів господарств різного рівня організуються щорічні семінари-навчання (в лютому). Для нових сортів розробляються конкретні агротехнології, тобто готовий селекційний продукт Миронівський інститут реалізує разом з науковим супроводом. Олександр Демидов окреслив основні задачі, що стоять перед колективом миронівських науковців: по-перше – зростання наукового потенціалу, тобто висококваліфікованих кадрів, по-друге – нові сорти, але головним завданням є збільшення посівних площ під миронівськими сортами.
Завідувач лабораторії селекції озимої пшениці МІП Олександр Гуменюк представив сортові ресурси пшениці озимої миронівської селекці, зони впровадження та схему розташування демонстраційних полігонів по областях України. Він закликав представників дослідних господарств вирощувати насіння тільки вітчизняних сортів.
Завідувач лабораторії селекції ячменю Володимир Гудзенко ознайомив присутніх з новими сортами ячменю озимого та дворучок і озимого тритикале. Він зауважив, що збільшувати необхідно не тільки посівні площі, а, насамперед, урожайність сортів
Академік НААН Микола Литвиненко, завідувач відділу селекції озимої пшениці Селекційно-генетичного інституту, окреслив напрями селекційної роботи установи з озимою пшеницею. Він запропонував розширити екологічне випробування з метою більш повного набору сортів для агрогосподарств та отримання стабільних урожаїв. До речі, 7 одеських сортів внесено до Реєстру Туреччини, де вони завдяки степовому екотипу займають значні площі. Микола Литвиненко наголосив, що у сортовій політиці СГІ-НЦНС дотримується принципу – будь-яке господарство вирощуванням іноземних сортів підтримує чужу країну і удвічі шкодить своїй, адже по-перше, не беруться до уваги вітчизняні сорти та прибуток від їх вирощування, по-друге, – вирощування не пристосованих до клімату України західноєвропейських сортів знижує валовий збір зерна. Пробні зразки хліба з цих сортів значно поступаються вітчизняній пшениці. Отже вирощування таких сортів – антинаукова політика. Будьмо патріотами!
Заступник директора Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр’єва Сергій Попов представив сорти озимої пшениці м’якої і твердої та сорти озимого жита і тритикале. У вирощуванні сортів озимої твердої пшениці харківської селекції зацікавлена Польща.
Провідний селекціонер Білоцерківської ДСС ІКБіЦБ Лариса Бурденюк-Тарасевич ознайомила учасників наради з господарсько-важливими ознаками сортів озимої пшениці власної селекції.
Олена Щербина, заступник директора ННЦ «Інститут землеробства НААН» надала характеристику сортам озимих культур (пшениця, тритикале, жито), селекцією яких займається інститут, і зазначила, що сорти установи вирощуються у 27 господарствах мережі НААН. Але, на жаль, найкращі чорноземи зайняті іноземними сортами.
Олег Стасів, начальник Управління наукового забезпечення інноваційно-інвестиційного розвитку експериментальної бази НААН узагальнив стан насінництва в мережі НААН. Аналіз даних діяльності дослідних господарств показав, що багато серед них не займаються насінництвом узагалі і навіть не мають на це сертифікатів, а просто на своїх землях вирощують вигідні культури. Він заявив, що на Президії НААН стоїть питання про оптимізацію мережі НААН. Олег Стасів вніс пропозицію заслухати на найближчому засіданні Відділення рослинництва НААН керівників науково-дослідних установ щодо діяльності підпорядкованих їм дослідних господарств та подати відомості про кількість заявок на насіння. Наказом НААН на дослідні станції та дослідні господарства буде покладено зобов’язання щодо насінництва сортів селекції відповідних до зони НДУ.
На закінчення наради директор МІП запропонував представників дослідних господарств конкретно визначити сорти, які будуть вирощуватись на насіння в їх господарствах, з подальшим внесенням заявок до загального плану та наказу НААН.
