10 лютого виповнюється 118 років від дня народження всесвітньо відомого вченого, талановитого селекціонера академіка Василя Миколайовича Ремесла — засновника і першого директора Миронівського інституту пшениці.
Василь Миколайович Ремесло дуже багато зробив для підвищення урожайності та розширення ареалу вирощування однієї з основних продовольчих культур у світі — озимої пшениці, та світового визнання України в галузі зерновиробництва. З великою постаттю академіка Ремесла, ім’я якого нині носить інститут, пов’язаний 35-річний період (1948–1983) надзвичайного творчого піднесення нашої установи.
Вірш «СІВАЧ», з вибраних творів Бориса ОЛІЙНИКА присвячений академіку В.М. Ремеслу.
Серед степу широкого — посивілий, як віхола.
І чоло його бронзове в голубінь вироста.
За плечима похилими літо бабине дихає.
А жита — як літа його, А літа — як жита.
Кожне зерня він виняньчив од весни і до інею,
Попід серцем вигойдував, як мале дитинча.
Кожен колос зове його, наче батька, по імені,
По-синівські довірливо припада до плеча.
Скільки поля засіяно з рукава патріаршого,
Скільки золота в колосі — не питай, не лічи.
На хлібах його виросли космонавти і маршали,
Геніальні мислителі, ковалі й орачі.
Так хотілось би в мармурі його долю ославити.
Тільки ж він не у камені, а в живому — живе:
Кожне зерня лице його береже в своїй пам’яті,
Кожен колос по імені, наче батька, зове.
Ці слова Борис Олійник присвятив всесвітньо відомому селекціонерові, талановитому організатору дослідної справи, дійсному члену Академії наук, двічі Герою Праці, лауреатові Державних премій, професору, доктору сільськогосподарських наук Василю Миколайовичу Ремеслу. Праці цього видатного вченого про створення високоінтенсивних сортів озимої пшениці, розроблення теоретичних основ і методів ведення селекційного процесу належать до надбань світової селекційної науки.
У народі Василя Ремесла називали «хлібодар».